Деталі
Діяльність:
Перегляди: 98
  Сьогодні, 10 вересня 2021 р., виповнилося 127 років від дня народження Олександра Довженка. Щоправда, сам майстер називав днем свого народження 30 серпня, тобто 11 вересня за новим стилем. Появився на світ майбутній всесвітньо відомий кінорежисер на хуторі В’юнище, околиці повітового містечка Сосница Чернігівської губернії, у старовинній козацькій родині. 
  Кінематографічна спадщина Довженка здобула світове визнання ще за його життя. Довженкові фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля» мали успіх у європейського й американського глядача вже на початку 30-х років минулого ХХ ст., тобто практично відразу після їхнього виходу в прокат. Особливою популярністю користується кінострічка «Земля». 1958 року на Всесвітній виставці у Брюсселі 117 найавторитетніших критиків і кінознавців із 26 країн світу назвали її серед 12 кращих художніх фільмів усіх часів і народів. А 2015 року Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) з нагоди свого 70-річчя та 120-річного ювілею світового кінематографа Довженкову «Землю» занесла до списку з п’яти світових шедеврів.  
  Широко відомий Довженко і як автор літературних художніх творів – кіноповістей, оповідань, п’єс, нарисів. Серед них «Україна в огні», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна», «Поема про море», «Мати», «Відступник», «Потомки запорожців». Митець навіть започаткував новий літературний жанр – кіноповість. Осібне місце в доробку Довженка належить його «Щоденниковим записам», у яких із документальною достовірністю й небаченою сміливістю знайшла відображення не лише значна частина його власного життя, а й багато в чому доба, в яку він жив.
  Вищу освіту Довженко здобув у старовинному місті Глухові, де з 1911 по 1914 р. навчався в місцевому учительському інституті,  заснованому в 1874 році з метою підготовки викладачів для міських училищ Київського навчального округу. Вступні випробовування майбутній кінорежисер пройшов з гідністю, попри те, що того року конкурс був надзвичайно високий – на 30 місць 300 претендентів, а його конкурентами були здебільшого вчителі народних шкіл зі стажем роботи 5–10 років. Директор інституту Митрофан Григоревський у своєму слові до майбутніх студентів окремо виділив юного абітурієнта із Сосниці. Він, зокрема, зазначив, що, обравши досить трудну гоголівську тему, Олександр Довженко,  впорався з нею блискуче – розкрив  глибоко й талановито.
  Після закінчення навчання в інституті Довженко отримав призначення працювати вчителем у Житомирі, а потім якийсь час вчителював у Києві. Лютневу революцію й повалення самодержавства молодий учитель зустрів із неабияким піднесенням, разом із мільйонами співвітчизників мріяв про незалежну Українську державу, брав участь у мітингах і навіть добровольцем вступив до лав Армії Української Народної Республіки. Утім, коли це сталося – достеменно невідомо. Можливо, на початку 1918 року, оскільки є свідчення, що він у чині сотника брав участь в штурмі «Арсеналу» («належав до куреня чорних гайдамаків»). 
  В архівах радянських спецслужб збереглися документи (зазвичай із позначкою «цілком таємно»), в яких на основі доносів, агентурних даних, допитів заарештованих «ворогів народу» робиться однозначний висновок, що Довженко був не тільки «закоренілим націоналістом», а й, перебуваючи в лавах армії УНР, зі зброєю в руках завзято воював проти нової влади.  Щобільше, під час наступу більшовиків на Київ майбутній кінорежисер «смалив із гармат із Володимирської гірки по червоних…».
  З іншого боку, дослідники звертають увагу на тривалу часову прогалину в біографії Довженка у 1919 році – аж до грудня, коли з’ясувалося, що він потрапив у лабети ЧК. Утім, спираючись на спогади сучасників, можна дійти висновку, що у більшовицьких застінках майбутній кінорежисер і письменник побував і на початку 1918 року. Більше того, тоді  певний час він  перебував навіть у камері смертників. Виручили боротьбисти, які, усвідомлюючи непересічність арештанта, запропонували йому  викладати  історію України й естетику в школі червоних старшин. А потім сталося так, що він знову опинився в лавах армії УНР  і знову був заарештований більшовицькими спецслужбами. І знову врятували боротьбисти. Такі сторінки своєї біографії кінорежисер зі зрозумілих причин всіляко приховував. А тому багато про що можна лише здогадуватися. 
  Важливим етапом у житті й кінематографічній творчості Довженка стала знята ним  1928 року картина «Арсенал», якою він  остаточно розставив свої політичні акценти, безповоротно перейшовши рубікон. Змінивши політичні орієнтири, митець зображує вояків УНР і Головного Отамана Симона Петлюру, під чиїм проводом служив, ворогами українського народу. Картину піддали нищівній критиці друзі з письменницького цеху, а надто харків’яни. «Довженко показував у Харкові  “Арсенал” Хвильовому, Кулішеві і ще комусь. Вони фільму не прийняли (особливо критику Директорії). Звідси початок глибокого конфлікту (“Сашко, навіщо ти це робив? Ти ж сам там був”)».
  Від ідеалів юності Довженко відрікається цілком свідомо, заради можливості творити (ймовірно, не без впливу боротьбистів, чия позиція в національному питанні була йому близькою), і потім до кінця життя відхрещуватиметься від петлюрівського минулого, постійно намагаючись творчістю (і не тільки) довести свою приналежність до табору переможців, – особливо тоді, коли це минуле стане небезпечним для життя. Для чутливої Довженкової душі цей тягар був надміру важким. Він, вочевидь, постійно його гнітив – тим більше, що митець ні з ким не міг поділитися своїми терзаннями. Все це, зрештою, й укоротило йому життя.
  Кіноповість «Україна в огні» (1943) є, поза сумнівом, центральною в літературній творчості Довженка періоду німецько-радянської  війни. На її сторінки письменник вилив увесь свій біль за понівечений загарбниками рідний край. Твір був настільки правдивим, патріотичним, просякнутим любов’ю до України, що Сталін злякався того, що під його впливом у свідомості знедоленого українського народу, який поніс страшенні втрати від кривавого ворога, проростуть паростки національної гідності і він не захоче надалі терпіти не тільки чужоземних окупантів, а й його самого – кремлівського тирана. Відтак, звинувативши автора у націоналізмі, генсек заборонив «Україну в огні» до друку й екранізації. Довженко ніяк не міг збагнути, чому любов до Батьківщини вважається націоналізмом. 
  Це була опала, наслідком якої могло бути що завгодно. Довженка на самому високому рівні піддали остракізму. Особливо обурливо й боляче було письменникові від малодушної зради вчорашніх друзів, товаришів по письменницькому цеху, які спочатку підтримували його, читаючи рукопис кіноповісті, а потім не тільки відвернулися, а ще й на догоду диктатору приєдналися до хору недоброзичливців, котрі його цькували. Серед них – Коротченко, Корнієць, Рильський, а також керівник українських комуністів Микита Хрущов. 
  Якусь відраду в цю тяжку добу знаходить Довженко у творчості. Ще взимку 1944 року він починає працювати над сценарієм фільму «Життя в цвіту» (інша назва – «Мічурін»), який кіностудія «Мосфільм» прийняла у грудні 1945 року.  Паралельно письменник працює і над п’єсою з такою ж назвою.
  На екрани фільм під назвою «Мічурін» потрапив 1 січня 1949 р. У масового глядача він користувався неабиякою популярністю. Кінострічку демонстрували по всій країні, а також у Болгарії й Німецькій Демократичній Республіці. На щастя для автора, схвально вона була сприйнята і владою.
Для морально і фізично виснаженого кінорежисера це була реабілітація. Хай і не повна, але все-таки реабілітація, зовнішні ознаки якої проявилися в тому, що уже в квітні 1949 року Рада Міністрів СРСР присудила Довженкові і Солнцевій за фільм «Мічурін» Сталінську премію другого ступеня. Немає жодного сумніву, що згоду на часткову реабілітацію Довженка дав всесильний генсек, який, очевидно, ще й надалі плекав намір використовувати геній українського кінорежисера задля пропаґанди комуністичної ідеології. 
  Роздумами про нелегку долю України Довженко багато в чому випередив свій час, однак ментально він усе-таки загруз в епосі, коли жив. Факти свідчать про те, що ставлення Довженка до Сталіна  було таким, як і в більшості його сучасників, – як до живого бога чи доброго царя, котрого обплутали своїми інтриґами лукаві придворні, передусім Лаврентій Берія. Світогляд митця, як і світогляд більшості його співвітчизників, підлаштовувався, по суті, під зміни курсу в політиці правлячої комуністичної партії. У нього це парадоксальним чином сполучалося з кришталевою чесністю, що була тільки зворотною стороною його творчого генія. Саме це, власне, й відрізняє його від переважної більшості колег із мистецького цеху.
  Олесь Гончар звертав увагу на те, що все своє життя Довженко «змушений був відкуповуватись від режиму. За геніальну “Звенигору” мав платити антиукраїнським “Арсеналом”, за мудру “Землю” – силуваним “Щорсом”, за бунт “України в огні” – казенним “Мічуріним”».  
  Перебуваючи у чужій його єству Москві, Довженко повсякчас мріяв повернутись в Україну, а надто в останні роки свого життя, коли після смерті Сталіна для цього, здавалось би, формальних перепон уже не було. Але цього не хотіла так звана українська письменницька еліта. І це цілком зрозуміло, адже головою Спілки письменників України був Микола Бажан, з яким у Довженка особисті стосунки були вельми напруженими, особливо після ганебної участі того у його цькуванні після заборони Сталіним кіноповісті «Україна в огні».  На високих державних керівних посадах перебував у Києві й Олександр Корнійчук, який ще більш вороже був до нього налаштований. «Їм стидно і страшно мене. Тому вони ненавидять мене», – з гіркотою писав про колег по мистецькому цеху (у тому числі колишніх друзів) Довженко.  2 листопада 1952 р. на сторінках свого щоденника він залишив такий запис: «Я хочу жити на Вкраїні. Що б не було зі мною. Хай навіть скоротять мені недовгі  вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. <…> Я України син, України».

Деталі
Діяльність:
Перегляди: 97
Сьогодні, 10 вересня 2021 р., виповнилося 127 років від дня народження Олександра Довженка. Щоправда, сам майстер називав днем свого народження 30 серпня, тобто 11 вересня за новим стилем. Появився на світ майбутній всесвітньо відомий кінорежисер на хуторі В’юнище, околиці повітового містечка Сосница Чернігівської губернії, у старовинній козацькій родині.
Кінематографічна спадщина Довженка здобула світове визнання ще за його життя. Довженкові фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля» мали успіх у європейського й американського глядача вже на початку 30-х років минулого ХХ ст., тобто практично відразу після їхнього виходу в прокат. Особливою популярністю користується кінострічка «Земля». 1958 року на Всесвітній виставці у Брюсселі 117 найавторитетніших критиків і кінознавців із 26 країн світу назвали її серед 12 кращих художніх фільмів усіх часів і народів. А 2015 року Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) з нагоди свого 70-річчя та 120-річного ювілею світового кінематографа Довженкову «Землю» занесла до списку з п’яти світових шедеврів.
Широко відомий Довженко і як автор літературних художніх творів – кіноповістей, оповідань, п’єс, нарисів. Серед них «Україна в огні», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна», «Поема про море», «Мати», «Відступник», «Потомки запорожців». Митець навіть започаткував новий літературний жанр – кіноповість. Осібне місце в доробку Довженка належить його «Щоденниковим записам», у яких із документальною достовірністю й небаченою сміливістю знайшла відображення не лише значна частина його власного життя, а й багато в чому доба, в яку він жив.
Вищу освіту Довженко здобув у старовинному місті Глухові, де з 1911 по 1914 р. навчався в місцевому учительському інституті, заснованому в 1874 році з метою підготовки викладачів для міських училищ Київського навчального округу. Вступні випробовування майбутній кінорежисер пройшов з гідністю, попри те, що того року конкурс був надзвичайно високий – на 30 місць 300 претендентів, а його конкурентами були здебільшого вчителі народних шкіл зі стажем роботи 5–10 років. Директор інституту Митрофан Григоревський у своєму слові до майбутніх студентів окремо виділив юного абітурієнта із Сосниці. Він, зокрема, зазначив, що, обравши досить трудну гоголівську тему, Олександр Довженко, впорався з нею блискуче – розкрив глибоко й талановито.
Після закінчення навчання в інституті Довженко отримав призначення працювати вчителем у Житомирі, а потім якийсь час вчителював у Києві. Лютневу революцію й повалення самодержавства молодий учитель зустрів із неабияким піднесенням, разом із мільйонами співвітчизників мріяв про незалежну Українську державу, брав участь у мітингах і навіть добровольцем вступив до лав Армії Української Народної Республіки. Утім, коли це сталося – достеменно невідомо. Можливо, на початку 1918 року, оскільки є свідчення, що він у чині сотника брав участь в штурмі «Арсеналу» («належав до куреня чорних гайдамаків»).
В архівах радянських спецслужб збереглися документи (зазвичай із позначкою «цілком таємно»), в яких на основі доносів, агентурних даних, допитів заарештованих «ворогів народу» робиться однозначний висновок, що Довженко був не тільки «закоренілим націоналістом», а й, перебуваючи в лавах армії УНР, зі зброєю в руках завзято воював проти нової влади. Щобільше, під час наступу більшовиків на Київ майбутній кінорежисер «смалив із гармат із Володимирської гірки по червоних…».
З іншого боку, дослідники звертають увагу на тривалу часову прогалину в біографії Довженка у 1919 році – аж до грудня, коли з’ясувалося, що він потрапив у лабети ЧК. Утім, спираючись на спогади сучасників, можна дійти висновку, що у більшовицьких застінках майбутній кінорежисер і письменник побував і на початку 1918 року. Більше того, тоді певний час він перебував навіть у камері смертників. Виручили боротьбисти, які, усвідомлюючи непересічність арештанта, запропонували йому викладати історію України й естетику в школі червоних старшин. А потім сталося так, що він знову опинився в лавах армії УНР і знову був заарештований більшовицькими спецслужбами. І знову врятували боротьбисти. Такі сторінки своєї біографії кінорежисер зі зрозумілих причин всіляко приховував. А тому багато про що можна лише здогадуватися.
Важливим етапом у житті й кінематографічній творчості Довженка стала знята ним 1928 року картина «Арсенал», якою він остаточно розставив свої політичні акценти, безповоротно перейшовши рубікон. Змінивши політичні орієнтири, митець зображує вояків УНР і Головного Отамана Симона Петлюру, під чиїм проводом служив, ворогами українського народу. Картину піддали нищівній критиці друзі з письменницького цеху, а надто харків’яни. «Довженко показував у Харкові “Арсенал” Хвильовому, Кулішеві і ще комусь. Вони фільму не прийняли (особливо критику Директорії). Звідси початок глибокого конфлікту (“Сашко, навіщо ти це робив? Ти ж сам там був”)».
Від ідеалів юності Довженко відрікається цілком свідомо, заради можливості творити (ймовірно, не без впливу боротьбистів, чия позиція в національному питанні була йому близькою), і потім до кінця життя відхрещуватиметься від петлюрівського минулого, постійно намагаючись творчістю (і не тільки) довести свою приналежність до табору переможців, – особливо тоді, коли це минуле стане небезпечним для життя. Для чутливої Довженкової душі цей тягар був надміру важким. Він, вочевидь, постійно його гнітив – тим більше, що митець ні з ким не міг поділитися своїми терзаннями. Все це, зрештою, й укоротило йому життя.
Кіноповість «Україна в огні» (1943) є, поза сумнівом, центральною в літературній творчості Довженка періоду німецько-радянської війни. На її сторінки письменник вилив увесь свій біль за понівечений загарбниками рідний край. Твір був настільки правдивим, патріотичним, просякнутим любов’ю до України, що Сталін злякався того, що під його впливом у свідомості знедоленого українського народу, який поніс страшенні втрати від кривавого ворога, проростуть паростки національної гідності і він не захоче надалі терпіти не тільки чужоземних окупантів, а й його самого – кремлівського тирана. Відтак, звинувативши автора у націоналізмі, генсек заборонив «Україну в огні» до друку й екранізації. Довженко ніяк не міг збагнути, чому любов до Батьківщини вважається націоналізмом.
Це була опала, наслідком якої могло бути що завгодно. Довженка на самому високому рівні піддали остракізму. Особливо обурливо й боляче було письменникові від малодушної зради вчорашніх друзів, товаришів по письменницькому цеху, які спочатку підтримували його, читаючи рукопис кіноповісті, а потім не тільки відвернулися, а ще й на догоду диктатору приєдналися до хору недоброзичливців, котрі його цькували. Серед них – Коротченко, Корнієць, Рильський, а також керівник українських комуністів Микита Хрущов.
Якусь відраду в цю тяжку добу знаходить Довженко у творчості. Ще взимку 1944 року він починає працювати над сценарієм фільму «Життя в цвіту» (інша назва – «Мічурін»), який кіностудія «Мосфільм» прийняла у грудні 1945 року. Паралельно письменник працює і над п’єсою з такою ж назвою.
На екрани фільм під назвою «Мічурін» потрапив 1 січня 1949 р. У масового глядача він користувався неабиякою популярністю. Кінострічку демонстрували по всій країні, а також у Болгарії й Німецькій Демократичній Республіці. На щастя для автора, схвально вона була сприйнята і владою.
Для морально і фізично виснаженого кінорежисера це була реабілітація. Хай і не повна, але все-таки реабілітація, зовнішні ознаки якої проявилися в тому, що уже в квітні 1949 року Рада Міністрів СРСР присудила Довженкові і Солнцевій за фільм «Мічурін» Сталінську премію другого ступеня. Немає жодного сумніву, що згоду на часткову реабілітацію Довженка дав всесильний генсек, який, очевидно, ще й надалі плекав намір використовувати геній українського кінорежисера задля пропаґанди комуністичної ідеології.
Роздумами про нелегку долю України Довженко багато в чому випередив свій час, однак ментально він усе-таки загруз в епосі, коли жив. Факти свідчать про те, що ставлення Довженка до Сталіна було таким, як і в більшості його сучасників, – як до живого бога чи доброго царя, котрого обплутали своїми інтриґами лукаві придворні, передусім Лаврентій Берія. Світогляд митця, як і світогляд більшості його співвітчизників, підлаштовувався, по суті, під зміни курсу в політиці правлячої комуністичної партії. У нього це парадоксальним чином сполучалося з кришталевою чесністю, що була тільки зворотною стороною його творчого генія. Саме це, власне, й відрізняє його від переважної більшості колег із мистецького цеху.
Олесь Гончар звертав увагу на те, що все своє життя Довженко «змушений був відкуповуватись від режиму. За геніальну “Звенигору” мав платити антиукраїнським “Арсеналом”, за мудру “Землю” – силуваним “Щорсом”, за бунт “України в огні” – казенним “Мічуріним”».
Перебуваючи у чужій його єству Москві, Довженко повсякчас мріяв повернутись в Україну, а надто в останні роки свого життя, коли після смерті Сталіна для цього, здавалось би, формальних перепон уже не було. Але цього не хотіла так звана українська письменницька еліта. І це цілком зрозуміло, адже головою Спілки письменників України був Микола Бажан, з яким у Довженка особисті стосунки були вельми напруженими, особливо після ганебної участі того у його цькуванні після заборони Сталіним кіноповісті «Україна в огні». На високих державних керівних посадах перебував у Києві й Олександр Корнійчук, який ще більш вороже був до нього налаштований. «Їм стидно і страшно мене. Тому вони ненавидять мене», – з гіркотою писав про колег по мистецькому цеху (у тому числі колишніх друзів) Довженко. 2 листопада 1952 р. на сторінках свого щоденника він залишив такий запис: «Я хочу жити на Вкраїні. Що б не було зі мною. Хай навіть скоротять мені недовгі вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. <…> Я України син, України».

Деталі
Діяльність:
Перегляди: 1323

 

  

      ДОВЖЕНКІВСЬКІ ОСІННІ ПОЕТИЧНІ ЧИТАННЯ

  Традиційно у вересневі дні, а цьогоріч 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, у Глухівській публічній бібліотеці відбулися Довженківські осінні поетичні читання.

  Декількома роками раніше бібліотекою була започаткована ця чудова традиція: у вересні вшановувати пам'ять визначного сина українського народу – Олександра Довженка (доля якого найтіснішим чином пов’язана і з нашим старовинним містом), і відтоді щороку в ошатній затишній залі бібліотеки збираються поціновувати таланту О.Довженка, знавці історії його життя, любителі художнього слова.

  Узяли в цьому заході участь і студенти-учасники літературної спілки «Слово» (керівник – Світлана Цінько), які порадували глядачів своєю пісенно-поетичною програмою: Марина Рева (13-У група), Олександр Лелюшкін (43-У група), Крістіна Разакова (61-А група), Ірина Бандурова (61-У група).

  Тема читань цього дня була присвячена жінці: «Жінка – наснага, жінка – мисткиня». Своїми віршами та піснями учасники заходу намагалися розкрити всі риси характеру жінки, її переживання, життєві переконання, прагнення, думки. А ще розповіли про ставлення чоловіків до них, про кохання до своїх половинок, про повагу й відданість.

  Були продекламовані вірші і Лесі Українки, і Ліни Костенко. Микола Гурець написав вірш про етнографа Пелагею Литвинову-Бартош, нашу землячку. Свої поезії прочитали Анатолій Мироненко, Надія Геращенко, Олена Голуб, Анатолій Бойко.

  Завдяки небайдужості працівників бібліотеки, місцевих письменників, краєзнаців у нашому місті шанують пам'ять Олександра Довженка, цінують книгу як джерело знань, історичних фактів, люблять художнє слово.

dovj3

dovj2

dovj1

 

ІХ Довженківські читання в ГНПУ: «Щоб повніше збагнути велич Довженкову…»

  Кожна історія має свій початок, не є винятком і Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Життєпис нашого навчального закладу розпочався 145 років тому. Саме тоді, у таку саму, як і тепер, золотостиглу осінь, 25 жовтня 1874 року був заснований Глухівський учительський інститут, що згодом зазнав іще кілька перейменувань. 108 років тому поріг інституту перетнув худорлявий сором'язливий юнак із Сосниці, ім'я якого через певний час згадуватиметься виключно з означенням «геній світового кінематографа» та буде вкарбоване в офіційну назву вишу, що дав йому дорогу в життя.

  З метою вшанування геніального письменника і кіномитця, випускника Глухівського вчительського інституту Олександра Петровича Довженка в нашому університеті традиційно проводять Довженківські читання. Цьогорічні, вже ІХ Довженківські читання особливі тим, що вони позначені   125-ю річницею від дня народження митця та 145-ю річницею з дня заснування Глухівського НПУ ім. О. Довженка.

  Всеукраїнська науково-теоретична конференція ІХ Довженківські читання «Олександр Довженко і українська культура: історія, традиції, сучасність» проходила в стінах нашого вишу 17–18 жовтня 2019 року. Співорганізаторами заходу стали Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Криворізький державний педагогічний університет, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка, Сосницька гімназія імені О. П. Довженка.

  Організаційну роботу щодо проведення конференції здійснено кафедрою української мови, літератури та методики навчання факультету філології та історії. Цьогоріч на Довженківські читання з’їхалися вчені, дослідники творчої спадщини митця з різних міст України: Сум, Києва, Ніжина, Харкова, Луцька тощо.

  17 жовтня в залі засідань університету відбулося урочисте відкриття конференції, де з вітальним словом виступили перший проректор Глухівського НПУ ім. О. Довженка канд. пед. наук, доц. Кузнецова Г. П. та заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Васильєва М. І.  Перший проректор під час свого виступу презентувала чудове видання «Щоденникові записи», підготовлене авторським колективом викладачів кафедри української мови, літератури та методики навчання спеціально  до ювілейної річниці: це діловий щоденник для записів, в якому відповідно до календарних дат подано уривки зі «Щоденника» О. Довженка, а також інформацію про життя і творчість митця, дати інших знаменних подій.

  На пленарному засіданні конференції присутні (а це і викладачі, й учителі шкіл міста, й студенти) мали можливість почути цікаві, актуальні, змістовні доповіді. Неабиякий резонанс викликала доповідь Тримбача С. В. – кінознавця, члена-кореспондент Національної академії мистецтв України, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології Національної академії наук України, одного з найавторитетніших вітчизняних дослідників мистецької спадщини О. Довженка. Він показав геніального письменника та кінорежисера як «генія краси і мученика часу», людину своєї епохи, творчу особистість зі складним внутрішнім світом і драматичною долею.

  Ґрунтовними і змістово насиченими були доповіді доктора філол. наук, професора Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Голобородька К. Ю. про художнє мовомислення Олександра Довженка; доктора філол. наук, професора кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Горболіс Л. М. про фільм «Земля» Олександра Довженка, його  сценарій та музичний супровід в сучасній рецепції; доктора філол. наук, професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) Колошук Н. Г. про ліричну експресію  нефікційного тексту (на матеріалі «Щоденника» О. Довженка); доктора філол. наук, професора, завідувача кафедри української мови, літератури та методики навчання факультету філології та історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка Новикова А. О. про харківський період життя Олександра Довженка та ін. 18 жовтня учасники конференції відвідали Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка: меморіальну садибу та будівлю літературної частини експозиції. Директор музею Л. М. Наконечна провела гостей обійстям Довженків, ознайомила їх з літературною експозицією, де кожен період життя Олександра Довженка показаний на тлі епохи. Увагу відвідувачів привернув «робочий кабінет», де експонуються особисті речі митця. І звичайно ж, під час подорожі до Сосниці гості конференції побачили улюблену ріку Довженкового дитинства – зачаровану Десну, яку він з такою любов’ю оспівав у однойменній кіноповісті та вважав найкращим місцем на землі.  Довженківські читання 2019 року були плідними в плані представлених наукових доробків, дали можливість поспілкуватися довженкознавцям з різних регіонів України, побувати в довженківському саду, де й досі родить груша-спасівка, посаджена дідом Семеном, вклонитись ясній пам’яті незабутнього Олександра Довженка, геніального митця і великої людини.

«Ніч історії Глухова»

  19–20 жовтня у рамках заходів з нагоди 125-ї річниці з дня народження Олександра Довженка і 145-ї річниці з дня заснування університету Анатолій Олександрович Новиков, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри, і Троша Наталія В'ячеславівна, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови, літератури та методики навчання стали учасниками заходу «Ніч історії Глухова». Науковці прочитали лекцію на тему «Невідомі сторінки життя генія світового масштабу Олександра Довженка».

  У лекції було висвітлено інформацію про глухівський період життя Олександра Довженка, справжнього українця-правдолюба, талановитого письменника і художника, творчого кінорежисера-сценариста, філософа-провісника, і просто вчителя, випускника Глухівського учительського інституту, чиє ім’я нині гордо носить Глухівський національний педагогічний університет. Особливу увагу приділено факторам, які мали беззаперечний вплив на становлення світогляду майстра, розвиток його мистецького таланту: давня героїчна історія міста, велична архітектура, мистецькі традиції тощо. А також розкрито маловідомі факти з історії особистих стосунків Довженка і Сталіна, що викликало жваву дискусію у слухачів.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ВЕЛИКОГО МИТЦЯ

  Традиційно на початку осені, в пору бабиного літа український народ святкує роковини з дня народження уславленого земляка – Олександра Петровича Довженка.  Цьогоріч гостинна Сосниця – мала Батьківщина генія – 10 вересня зустрічала гостей.

  Долучилася до святкування й делегація викладачів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, де в свій час юний Сашко здобув освіту педагога. Також у 125-ту річницю від дня народження Олександра Петровича на його садибі зібралися представники влади району й області, відомі актори, працівники Київської кіностудії ім. О. П. Довженка, Одеської кіностудії, де Довженко починав свій творчий шлях кінематографіста, а також майстри народних умінь та всі прихильники творчості режисера.

  Гордість за славетного земляка звучала в кожному виступі представників місцевої влади (голови комісії з питань бюджету та фінансів Чернігівської обласної ради Анатолія Хавила, заступника директора Департаменту культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА Любові Белінсон, голови Сосницької райдержадміністрації Олега Максименка). Кіномитці ділились спогадами про Олександра Довженка, розкривали маловідомі сторінки з його кінематографічної діяльності (кінорежисер, народний артист України, директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка, голова Національної спілки кінематографістів України Олесь Янчук; директор Одеської кіностудії Андрій Осіпов; актриса театру і кіно, народна артистка України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Лариса Кадочникова; кінорежисер, поет, лауреат премії ім. Василя Стуса Станіслав Чернілевський). Доктор філологічних наук, професор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Анатолій Новиков наголосив на важливості наукових розвідок літературно-мистецької спадщини Олександра Довженка, розповів про харківський період у біографії митця.

  Організатори свята влаштували для гостей багато фотозон, діяла виставка-продаж продукції Сосниччини, майстер-класи з виробництва волинківської бринзи, гончарних виробів, ламінування квітів на згадку про сад Довженка та ін. Театралізована екскурсія за мотивами «Зачарованої Десни» відтворила дух епохи дитинства малого Сашка.

Уже стало доброю традицією омолоджувати Довженківський сад: щорічно висаджувати молоді дерева. Цьогоріч цю місію виконали актриса Лариса Кадочнікова, очільники кіностудій у Києві та Одесі Андрій Осіпов і Олесь Янчук.

  По завершенню урочистостей на садибі гості й місцеві мешканці урочистою ходою вирушили у центр Сосниці – до кінотеатру ім. О. П. Довженка, де відбулось спілкування з кіномитцями і перегляд фільмів, які привезли майстри кіно з собою для земляків режисера.

Науково-методичний семінар

«Олександр Довженко – випускник Глухівського учительського інституту, педагог, письменник, художник, кінорежисер»

  Відомо, що О. Довженко був людиною багатогранного таланту: режисер, прозаїк, драматург, публіцист, оратор, етнограф, фольклорист, мистецтвознавець, художник, громадський діяч, філософ. Метою роботи лабораторії довженкознавства (керівник – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання А.О. Новиков) є багатоаспектний аналіз основних проблем особистої і творчої еволюції О. Довженка, упровадження результатів проведених досліджень у практику шкільного й університетського освітнього процесу. Викладачами кафедри, членами лабораторії (А. О. Новиковим, С. О. Максимчук-Макаренко, С.П.Приваловою, Н. В. Трошею, С. В. Цінько), проводяться різні заходи щодо популяризації творчості видатного митця.

  У 2019 році вся прогресивна громадськість світу відзначає 125-ту річницю з дня народження О. Довженка. У Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка з цієї нагоди також проводиться низка заходів – конференції, семінари, презентації та ін. Так, 22 травня 2019 року в читальній залі бібліотеки відбувся науково-методичний семінар «Олександр Довженко – випускник Глухівського учительського інститут, педагог, письменник, художник, кінорежисер», що і був приурочений до 125-й річниці з дня народження митця.  Організаторами заходу було  поставлено на меті презентувати багатоаспектність творчої діяльності Олександра Довженка – педагога, письменника, художника, кінорежисера, людини талановитої й обдарованої, а також висвітлити особливості вивчення творчості письменника в сучасних освітніх закладах.

  Семінар було організовано викладачами кафедри української мови, літератури та методики викладання (координатори – кандидати педагогічних наук, доценти Дятленко Т. І., Привалова С. П., Цінько С. В.) спільно з відділами освіти Глухівської міської ради (координатор – В. Г. Дячкова), Глухівської районної ради (координатор – С. В. Смик), Шалигинської селищної ради (координатор – Р. В. Абрютін),  Березівської сільської ради (координатор – І. М. Перерва).

  На семінарі були присутні учителі різних освітніх закладів міста й району, що є продовжувачами Довженкових традицій, водночас деякі – випускниками ГНПУ ім. О. Довженка: О. Ф. Паладич (Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №1 Глухівської міської ради), А. М. Матосова, Н. В. Громак (Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №2 Глухівської міської ради), Г. М.Стрельчук (Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №3 Глухівської міської ради), С. М. Гришанова (Глухівська загальноосвітня школа I-III ступенів №6 Глухівської міської ради), Н. М. Бокова (комунальний заклад Сумської обласної ради «Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою»), Л. О. Авраменко (Есманьська загальноосвітня школа I-III ступенів Глухівської районної ради), Т. В. Галушко, О. А. Полятикіна, В. О. Терещенко (опорний заклад освіти Шалигинської селищної ради «Шалигинська загальноосвітня школа I-III ступенів»), Т. В. Щитченко (Соснівський НВК Шалигинської селищної ради), О. М. Мамай (Березівський НВК Березівської сільської ради), О. І. Щербань (Шевченківський НВК Березівської сільської ради), М. М. Собко (Первомайський НВК Березівської сільської ради), О. П. Лихошапка  (Слоутський НВК Березівської сільської ради), викладачі й студенти університету, співробітники наукової бібліотеки.

  Гостей семінару привітала перший проректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови, літератури та методики навчання Г. П. Кузнецова, яка презентувала унікальний випускний альбом академічної групи, у якій навчався Олександр Довженко, його атестат, а також наголосила на особливостях мовостилю письменника, його невичерпному потенціалі для сучасних і майбутніх поколінь.

  Присутні на семінарі мали змогу послухати цікаві й пізнавальні доповіді: «STEM-технології на уроках української мови та літератури» А.М.Матосової, начальника відділу освіти Глухівської міської ради, учителя української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Глухівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Глухівської міської ради Сумської області; «Кольористика у творчості О. Довженка» Н.М.Бокової, учителя української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу Сумської обласної ради «Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою»; «Використання методів ейдетики під час вивчення творчості О. Довженка» Л. О. Авраменко, учителя української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії, старшого учителя Есманьської загальноосвітньої школи I-III ступенів Глухівської районної ради Сумської області; «Літературна студія «Джерельце»: методичні аспекти роботи» Н.В.Громак, учителя української мови та літератури I кваліфікаційної категорії Глухівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Глухівської міської ради Сумської області; «Презентація електронних продуктів бібліотеки ГНПУ ім. О. Довженка – сучасний напрям популяризації читання серед студентської молоді» А. М. Книш, заступника директора наукової бібліотеки Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка та ін.

  Завершився семінар обміном враженнями, думками про перспективи подальших досліджень творчості відомого письменника, педагога, художника, кінорежисера Олександра Довженка. Усі учасники науково-методичного семінару отримали сертифікати.

На підсумковому етапі семінару також було вручено нагороди переможцям Усеукраїнського конкурсу есе, присвяченого 125-й річниці з дня народження Олександра Довженка.

Серед студентів переможцями стали:

1 місце – Висоцка Лілія, студентка 33-У групи Глухівського НПУ ім. О. Довженка;

2 місце – Гулакова Анна, студентка 33-У групи Глухівського НПУ ім. О. Довженка;

3 місце – Мулявко Соломія Марківна, Хмельницький національний університет, група ФУМ-15-1.

Серед учнів основної школи переможцями стали:

1 місце – Ковальов Єгор Андрійович, учень Глухівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3;

2 місце – Шкамерда Дмитро Володимирович;

3 місце -Кисельова Анастасія Сергіївна, учениця 9 класу Вільхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Серед учнів старшої школи переможцями стали:

1 місце – Армен Станіслав учень 11 класу КЗ СОР Глухівський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою;

2 місце – Трофименко Дарина, учениця Комунального закладу Березівської сільської ради: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад «Волошка»;

Кобизька Ірина Володимирівна, учениця Комунального закладу  Березівської сільської ради "Шевченківського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи I-III ступенів, дошкільного навчального закладу "Суничка";

3 місце – Цап’юк Максим, учень 11 класу Задубрівської ЗОШ І-ІІІ ст.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ

Всеукраїнського конкурсу есе,

присвяченого 125-й річниці з дня народження Олександра Довженка

  З метою вшанування пам’яті Олександра Довженка, на честь якого названо Глухівський національний педагогічний університет, кафедра української мови, літератури та методики навчання проводить Усеукраїнський конкурс есе.

  1. 1. Загальні положення

1.1.     Дане Положення регулює етапи Всеукраїнського конкурсу  есе (далі – Конкурс).

1.2.     Конкурс  проводиться з метою активізації творчості учнівської та студентської молоді, створення умов для розвитку інтелектуального потенціалу учнів і студентів, формування в українському суспільстві поваги до загальнолюдських цінностей.

1.3.     Конкурс проводить кафедра української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

  1. 2. Терміни проведення Конкурсу

2.1. Конкурс проводиться у лютому – червні 2019 року.

2.2. Початок прийому робіт – з 01 лютого 2019 року, закінчення прийому – 21червня 2019 року, визначення та оголошення переможців – до 27 червня 2019 року.

  1. 3. Порядок проведення конкурсу

3.1. Конкурс проводиться в 3 етапи:

  • • Перший етап – подання робіт на конкурс, Журі перевіряє роботи на відповідність зазначеним у Положенні вимогам;
  • • Другий етап – Журі визначає найкращі есе, які допускаються до фіналу Конкурсу (Лауреати Конкурсу);
  • • Третій етап – серед есе, які були допущені у фінал, Журі визначає переможців Конкурсу (відповідно І, ІІ та ІІІ місця).
  1. 4. Учасники Конкурсу

4.1. До участі в Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, студенти ЗВО.

4.2. Участь у  Конкурсі  здійснюється  на  добровільних засадах.

  1. 5. Умови проведення Конкурсу

5.1.     У Конкурсі беруть участь роботи українською мовою, виконані  в електронному форматі.

5.2.     Не допускаються до участі в Конкурсі роботи, які:

  • · не відповідають вимогам Конкурсу;
  • · пропагують насильство, расизм, ксенофобію;
  • · є плагіатом робіт інших авторів;
  • · подані після завершення терміну прийому робіт на конкурс.

5.3.     Подані на Конкурс есе не рецензуються.

5.4.     Рішення про реєстрацію есе для участі в конкурсі приймає Оргкомітет.

5.5.     Усі учасники інформуються про отримання есе на Конкурс та його реєстрацію.

5.6.     Оргкомітет має право запросити додаткову інформацію від учасників Конкурсу з метою більш ефективної оцінки конкурсної роботи.

  1. 6. Організаційний комітет та Журі Конкурсу

6.1. Для організації та проведення Конкурсу створюється Організаційний комітет Конкурсу (далі Оргкомітет).

6.2. Комітет повноважний приймати рішення з усіх питань, що виникають у зв’язку з організацією та проведенням Конкурсу.

6.3. Для оцінки розробок та визначення переможців Оргкомітет формує Журі Конкурсу (далі Журі).

6.4. Оргкомітет затверджує кількісний та персональний склад Журі.

6.5. Оргкомітет не має права втручатися в роботу Журі та впливати на оцінку робіт.

6.6. У своїй роботі Журі керується цим Положенням.

  1. 7. Вимоги до есе

7.1. Есе повинно мати наступні частини: назву; прізвище та ім’я автора есе; навчальний заклад та клас автора есе; ПІП учителя, текст есе (дивись Додаток № 1).

7.2. Есе  мають  бути  виконані у текстовому редакторі Word:

  • · через 1,5 інтервали,
  • · шрифт Times New Roman,
  • · 14 кегль,
  • · поля: зверху – 1,5, знизу – 2, зліва – 2,5, справа – 1,5,
  • · колір шрифту – чорний,
  • · не допускається використання рамок та інших кольорових прикрас.

7.3. Розмір есе не повинен бути більше 2 сторінок формату А4.

7.4. Автор  подає інформацію про себе у вигляді реєстраційної анкети: прізвище, ім'я, по батькові (повністю), місце навчання, повна адреса закладу, контактні телефони, адреса електронної пошти (дивись Додаток №2). Реєстраційна анкета надсилається на адресу конкурсу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. в електронній формі, окремо від файлу есе.

7.5. Орієнтовні теми есе:

  • • Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
  • • Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.
  • • Погубила нас нещаслива наша географія і невдала наша історія.
  • • Лише сильним дано право на безсмертя.

(Олександр Довженко)

  1. 8. Оцінка робіт та визначення переможців Конкурсу

8.1. Оцінку есе та визначення переможця проводить Журі.

8.2. Оргкомітет забезпечує анонімне оцінювання есе через кодування робіт. Кожна закодована робота оцінюється всіма членами Журі. Кожен з членів Журі оцінює роботу шляхом виставлення балів за кожним із критеріїв. Кожному критерію присвоюється певна максимальна кількість балів.

8.3.     Критерії оцінювання робіт:

  • • Відповідність змісту есе меті та умовам Конкурсу,
  • • Наявність власної аргументованої точки зору;
  • • Формулювання висновків, особиста оцінка автора;
  • • Особливості композиції;
  • • Креативність та оригінальність стилю.

8.4.     Результати Конкурсу є остаточними та не підлягають оскарженню.

  1. 9. Нагородження учасників Конкурсу.

9.1. Учасники, роботи яких пройшли відбірковий етап та стали Лауреатами Конкурсу, нагороджуються Дипломами лауреатів Конкурсу.

9.2. Учасники, які зайняли призові місця, нагороджуються Дипломами І, ІІ та ІІІ ступеня.

9.6. Нагородження переможців відбувається публічно, за участі представників співорганізаторів Конкурсу і висвітлюється на сайті університету/факультету.

 

  1. 10. Прикінцеві положення.

10.1. Оргкомітет Конкурсу залишає за собою право вносити зміни в Положення Конкурсу.

Склад журі

Всеукраїнського конкурсу есе,

присвяченого 125-й річниці з дня народження Олександра Довженка

 

Голова журі:

 

Новиков Анатолій Олександрович – доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

Члени журі:

Лучкіна Любов Василівна – канд. пед. наук, доцент, декан факультету філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка;

Троша Наталія В’ячеславівна – канд. філол. наук, ст. викладач кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка;

Привалова Світлана Павлівна – канд. пед. наук, доцент кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка;

Цінько Світлана Василівна – канд. пед. наук, доцент кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Довженківські осінні поетичні читання!

  26 вересня 2018 року в Глухівській центральній районній бібліотеці, яка є однією із трьох найстаріших бібліотек України, відбулися «Довженківські осінні поетичні читання».

  Не обійшовся захід без участі викладачів та студентів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, які підготували музичні та поетичні подарунки. Так, для гостей заходу заспівали Крістіна Разакова, Роза Панова, Дар'я Картава, Олександр Єгоров.  Викладач кафедри української мови, літератури та методики навчання Світлана Василівна Цінько, член лабораторії, та учасники літературно-мистецької спілки «Слово» зачитали власні поезії та декламували вірші сучасних українських письменників.

  У заході  взяли участь письменники Анатолій Мироненко, Ірина Колтакова, Надія Геращенко, Анатолій Бойко, Ганна П'явка, Іван Дерпа, які не тільки зачитали своїм шанувальникам  поезії, а  подарували бібліотеці збірки творів, літературні альманахи та інші книжки. Вірші Миколи Єрохи, покладені на музику, прозвучали у виконанні Володимира Соломенного.

  Свято завершилося акцією «Візьми поезію з собою», де кожний охочий міг витягнути з кошика сувій із віршем, скріплений солодким подарунком.

 

ДО 123-РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

 

  Нещодавно Україна відзначила 123-річницю від Дня народження Олександра Довженка. Варто звернути увагу на те, що впродовж останніх десятиліть у світі суттєво підвищилась увага до осмислення непересічної спадщини митця, свідченням чого є, зокрема, те, що 2015 року до 70-річчя створення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) й 120-річного ювілею світового кінематографа Довженкову «Землю» було включено до списку з п’яти фільмів, що мають складати Фестиваль світових шедеврів.

  Глухівський національний педагогічний університет із Олександром Довженком пов’язують особливо міцні узи. Це передусім його студентські роки у Глухівському вчительському інституті (саме так тоді називався наш виш), який він закінчив 1914 року. Наш університет з гордістю носить ім’я Довженка. Довженковим духом у нашому виші просякнуто практично все. 
  Особливо це стосується колективу нашої кафедри. Уже традиційними стали Довженківські читання, котрі систематично влаштовуються на базі нашого університету.

  Певну увагу пам’яті видатного земляка приділили ми, звичайно ж, і цього року. 11 ВЕРЕСНЯ 2017 РОКУ КОЛЕКТИВ НАШОЇ КАФЕДРИ (УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ) РАЗОМ ЗІ СТУДЕНТСЬКИМ АНСАМБЛЕМ НАРОДНОЇ ПІСНІ «FOLK-СВІТЛИЦЯ» ЗДІЙСНИВ ПОЇЗДКУ НА МАЛУ БАТЬКІВЩИНУ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА (ДО СМТ СОСНИЦІ, ЩО НА ЧЕРНІГІВЩИНІ), ДЕ ВЗЯВ УЧАСТЬ У СВЯТКУВАННІ 123-РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ПИСЬМЕННИКА Й ГЕНІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВОГО КІНЕМАТОГРАФА. ЦЕ БУЛО СПРАВЖНЄ ДОВЖЕНКІВСЬКЕ СВЯТО З ПАЛКИМИ ПРОМОВАМИ, СПІВАМИ, ТАНКАМИ, ПЕРЕГЛЯДОМ КІНОФІЛЬМІВ МОЛОДИХ МИТЦІВ. У ЦЬОМУ ЧУДОВОМУ ЗАХОДІ, БЕЗДОГАННО ОРГАНІЗОВАНОМУ ПРАЦІВНИКАМИ МУЗЕЮ НА ЧОЛІ З ДИРЕКТОРОМ ЛЮБОВ’Ю МИКОЛАЇВНОЮ НАКОНЕЧНОЮ, ВЗЯЛИ УЧАСТЬ МЕШКАНЦІ СОСНИЦІ, А ТАКОЖ ЧИСЛЕННІ ГОСТІ З КИЄВА, ЧЕРНІГОВА, ГЛУХОВА ТОЩО. 


ОСОБЛИВА ПОДЯКА ПРАЦІВНИКАМ МУЗЕЮ ЗА ТЕПЛИЙ ПРИЙОМ НАШОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ.



Деталі
Діяльність:
Перегляди: 817
№ з/п Виконавець Вид роботи Тема дослідження Науковий керівник Рік захисту
1. Антоненко Я. магістерська  Образ української жінки в кіноповісті О.Довженка "Україна в огні"  Новиков А.О. 2015
2. Сокольцова А. магістерська Концепт зради в літературній творчості Олександра Довженка Новиков А.О. 2018 
3. Кісеєва Ю. магістерська Жанрово-стильві особливості творчості О.Довженка Гриневич В.Й.  
4. Гаранжа О. дипломна Відображення громадянської позиції і суспільно-політичних поглядів О. Довженка у «Щоденникових записах» 1939–1956 рр. Троша Н.В. 2018
5. Петрушенко К. дипломна Етнокультурні концепти як стильові домінанти літературної творчості О.Довженка Троша Н.В. 2018
6. Петрушенко Г. дипломна Інтертекстуальність як характерна риса ідіостилю Олександра Довженка Троша Н.В. 2018

Деталі
Діяльність:
Перегляди: 1816

 

ЗВІТ

про діяльність лабораторії довженкознавства

за 2019–2020 н.р.

 

  Протягом 2019–2020 навчального року колектив лабораторії довженкознавства у складі: завідувача – доктора філологічних наук, професора А. О. Новикова; кандидатів педагогічних наук, доцентів С. В. Цінько і С. П. Привалової; кандидата філологічних наук, старшого викладача Н. В. Троші, старшого лаборанта І. А. Лісневської продовжував роботу, спрямовану на вивчення й популяризацію багатогранної спадщини геніального українського кінорежисера й письменника Олександра Довженка, а саме:

  1. 20 листопада 2019 р. на базі Путивльського педагогічного коледжу імені С. В. Руднєва відбувся Міжрегіональний науково-методичний семінар «Олександр Довженко – випускник Глухівського учительського інституту, педагог, письменник, художник, кінорежисер».
  2. Розроблено й представлено на конкурс у Міністерство освіти і науки України держбюджетну тему «Літературна й кінематографічна творчість Олександра Довженка: проблеми рецепції та інтерпретації».
  3. Оновлено тематику наукових досліджень із довженкознавства для студентів магістратури й бакалаврату.
  4. Опубліковано монографію у співавторстві:
  • Олександр Довженко в рецепції сучасної наукової думки: колективна монографія / За заг. ред. проф. Новикова А.О. Харків : ТОВ «Цифра принт», 2019. 380 с.
  1. Опубліковано збірники наукових праць:
  • Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874 – 2019) / гол. ред. Курок О. І. Суми: ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2019. 196 с.
  • ІХ Довженківські читання : Збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка / за ред. А.О. Новикова. Глухів: ГНПУ ім. О.Довженка. 2019. 124 с.
  1. Опубліковано подарункове науково-популярне видання – діловий щоденник:
  • Кузнецова Г.П., Гриневич В.Й., Земка О.І., Троша Н.В. Щоденникові записи. Суми: Еллада, 2019. 380 с.
  1. Опубліковано статті:
  • Новиков А. О. Над чарівною Десною: сосницький період Олександра Довженка. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія» : збірник наукових праць. Випуск 40, том 1. Одеса, 2019. С. 50–53. Фахове видання; журнал включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus International (Республіка Польща).
  • Новиков А. О. Геній на роздоріжжі: харківський період Олександра Довженка. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія» : збірник наукових праць. Випуск 41, том 1. Одеса, 2019. С. 51–55. Фахове видання; журнал включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus International (Республіка Польща).
  • Новиков А. О. Олександр Довженко у Сосниці. ІХ Довженківські читання: збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 39–45.
  • Привалова С. П. Висока духовність і моральна краса людини у кіноповісті «Зачарована Десна». ІХ Довженківські читання: збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 52-59.
  • Троша Н.В. Художня інтерпретація мотиву відступництва в літературній творчості Олександра Довженка // Літератури світу: поетика, ментальність та духовність. 2019. № 13. 146 с. С. 138–145.
  • Троша Н. В. Національно-патріотичні смисли та сенси етнокультурного потенціалу творів О. Довженка. Літератури світу : поетика, ментальність і духовність : збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2020. Вип. 14. С. 214–222.
  • Троша Н. В. Творча спадщина Олександра Довженка як невичерпне джерело виховання національної свідомості й патріотизму. ІХ Довженківські читання: збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 90-97.
  • Троша Н.В. Художня інтерпретація відомих історичних постатей у літературній творчості О. Довженка. Науковий потенціал дослідника: філологічні та методичні пошуки : зб. наукових праць викладачів і студентів. 2020. Випуск 8. С. 126–131.
  • Цінько С. В. Виховання духовно-моральних цінностей учнів (на матеріалі творів Олександра Довженка). ІХ Довженківські читання: збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 60-64.
  • Троша Н. В. Концептуалізація архетипного образу землі в літературній творчості Олександра Довженка. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Современная наука: теорія и практика». Warszawa: Nova Nauka. 2020. С. 21–25.
  1. Опубліковано тези доповідей:
  • Nataliia Trosha. Reception on Ukrainian Cossacks in a dramatic poem «The descendans of the Cossacks». Матеріали VIII Всеукраїнських науково-педагогічних читань іноземними мовами «21st Challenges in Education and Science».2020., С. 61–63.
  • Троша Н. В. Особливості вивчення художніх концептів учнями закладів загальної середньої освіти (на матеріалі творчості О. Довженка). Сучасний рух науки : тези доповідей Х Міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 2–3 квітня 2020 р.). Дніпро. Т. 2. С. 496–501.
  • Троша Н.В. Концептуалізація архетипного образу землі в літературній творчості Олександра Довженка. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Современная наука: теорія и практика». Warszawa: Nova Nauka. 2020. С. 21–25.
  1. Результати наукових пошуків презентовано на наукових міжнародних, усеукраїнських, регіональних конференціях і семінарах.
  2. Упродовж зазначеного періоду здійснювалося керівництво студентськими публікаціями:

Науковий керівник: доктор. філол. н., професор Новиков А. О.:

  • Гулакова Г. Друга світова війна крізь призму публіцистики Олександра Довженка. ІХ Довженківські читання: збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Глухів, 2019. С. 115–119.
  • Гулакова Г. Образ захисника Вітчизни у «Щоденникових записах» Олександра Довженка. Науковий потенціал дослідника: філологічні та методичні пошуки : зб. наукових праць викладачів і студентів. 2020. Випуск 8. С. 166–172.

Науковий керівник: канд. філол. н. Троша Н. В.:

  • Darya Tsys. Historiosophy motives of «Diary records» by O. Dovzenko // Матеріали VIII Всеукраїнських науково-педагогічних читань іноземними мовами «21st Challenges in Education and Science».  2020. С. 26–28.
  • Svitlana Samohina/ Implementating the strenchth and courage of Cossack's descendants in O. Dovzenkos movie-essay «Ukrain in flames»// Матеріали VIII Всеукраїнських науково-педагогічних читань іноземними мовами «21st Challenges in Education and Science».  2020. С. 26–28.
  • Maryna Hyzhnyak/ Anthropocentrism of Oleksandr Dovzhenko's literary works // Матеріали VIII Всеукраїнських науково-педагогічних читань іноземними мовами «21st Challenges in Education and Science».  2020. С. 47–49.

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.:

  • Путій І. А. Образ України у кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії» м. Одеса, 27-28 вересня 2019 р. Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2019. С. 23-25.
  • Гулакова Г. В. Тема уроку: О. Довженко – видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про один із періодів Другої світової війни. «Ніч перед боєм» ? твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців (8 клас). Методична скарбничка педагога. Старобільськ, 2020. С. 158-164.
  • Карпенко К. А. Філософізм кіноповістевої творчості О. Довженка. Науковий потенціал дослідника: філологічні та методичні пошуки : зб. наукових праць викладачів і студентів. 2020. Випуск 8. С.182-186.
  • Сидень А. В. Новаторство О. Довженка в українській літературі. Науковий потенціал дослідника: філологічні та методичні пошуки : зб. наукових праць викладачів і студентів. 2020. Випуск 8. С. 219-223.

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Цінько С.В.

  • Мартинюк Х. М. Виховний потенціал творів Олександра Довженка. IX Глухівські наукові читання – 2019. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук : матеріали науково-практичної інтернет-конференції молодих учених і студентів з міжнародною участю (м. Глухів, 25-29 листопада 2019 р.). Глухів, 2019. С. 116-117. URL: http://new.gnpu.edu.ua/uk/nauka/naukove-tovarystvo-studentiv-aspirantiv-doktorantiv-tamolodykh-vchenykh.html.
  1. Члени лабораторії брали участь в організації та проведенні наукових заходів:
  • ІХ Довженківські читання «Олександр Довженко і українська культура: історія, традиції, сучасність», 17–18 жовтня 2019 р.;
  • ІІ Усеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», 19–20 лютого 2020 р.
  1. Здійснювалося керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком «Довженкознавці» (Троша Н. В.).
  2. Підготовлені до захисту дипломні роботи за cпeцiaльнicтю 014 Ceрeдня оcвiтa, предметною cпeцiaльнicтю 014.01 Ceрeдня оcвiтa (Укрaїнcькa мовa i лiтeрaтурa):

Науковий керівник: д. філол. н., проф. Новиков А.О.:

Гулакова Г. В., 43-У гр.: «Концепт «війна» в літературній творчості Олександра Довженка».

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.:

  • Карпенко К.А., 43-У гр.: «Філософізм кіноповістевої творчості О. Довженка».

Науковий керівник: канд. філол. н. Троша Н. В.:

  • Цис Д.О., 21-У гр.: «Історіософські мотиви «Щоденникових записів» О. Довженка».

Звіт

про роботу лабораторії довженкознавства

у 2018–2019 н.р.

  Протягом 2018–2019 навчального року колектив лабораторії довженкознавства у складі завідувача – доктора філологічних наук, професора А. О. Новикова; кандидатів педагогічних наук, доцентів С. В. Цінько і С. П. Привалової; кандидатів філологічних наук, старших викладачів Н. В. Троші і С. О. Максимчук-Макаренко, старшого лаборанта І. А. Лісневської продовжував роботу, спрямовану на вивчення й популяризацію багатогранної спадщини геніального українського кінорежисера й письменника Олександра Довженка, а саме:

  1. 22 травня 2019 року організовано й проведено регіональний науково-практичний семінар «Олександр Довженко як студент Глухівського педагогічного інституту, педагог, письменник, художник, кінорежисер» (координатори: доц. Привалова С. П., Цінько С. В.).
  2. Проведено Всеукраїнський конкурс есе, присвячений 125-й річниці з дня народження О. Довженка, зокрема: розроблено положення, критерії оцінювання, склад журі, розіслано запрошення, підведено підсумки, визначено й нагороджено переможців (координатори: Привалова С. П., Цінько С. В., Троша Н. В.).
  3. Розроблено й представлено на конкурс у Міністерство освіти і науки України держбюджетну тему «Літературна й кінематографічна творчість Олександра Довженка: проблеми рецепції та інтерпретації».
  4. Завершено роботу щодо підготовки до друку альбому університетської слави з нагоди 125-річного ювілею Олександра Довженка й 145 річниці з часу заснування ГНПУ (створення й літературна обробка нарисів про факультети, кафедри, професорів, відомих випускників, у тому числі О. Довженка, інших видатних людей, дотичних до нашого закладу освіти впродовж 145 років його існування).
  5. Розроблено тематику наукових досліджень із довженкознавства для студентів магістратури й бакалаврату.
  1. Подано до друку статті у фахових виданнях України:
  • Новиков А. О. Геній на роздоріжжі: харківський період Олександра Довженка // Рідна школа. 2019.
  • Привалова С. П. О. Довженко – творець поетичної кіноповісті // Рідна школа. 2019.
  • Цінько С.В. Категорія жіночності в ідіостилі Олександра Довженка // Рідна школа. 2019.
  • Троша Н. В. Художня інтерпретація мотиву відступництва в літературній творчості Олександра Довженка // Літератури світу: поетика, ментальність та духовність. 2019. № 13.
  • Троша Н. В. Художні форми реалізації етнокультурних концептів як важливого чинника формування ідейно-тематичного діапазону літературної творчості Олександра Довженка // Рідна школа. 2019.
  • Максимчук-Макаренко С. О. Жіночі образи повоєнної доби у творчості Олександра Довженка // Рідна школа. 2019.
  1. Опубліковано тези доповідей:
  • Новиков А. О. Довженко – художник. Osi?gni?cia naukowe i perspektywy: Mater. I Mi?dz. Konf. Nauk.-Prakt. /Pod red. M.Andrzejewskiego. – Wroc?aw: Nowa nauka, 2019. – 112s. – Р. 18–19.
  • Троша Н. В. Художня репрезентація концепту «історична пам'ять» у літературній творчості О. Довженка // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні тенденції розвитку освіти, науки та технологій» (м. Бахмут, 16–17 травня 2019 р.): у 2-х т. Т. 1. Бахмут: ННППІ УІПА, 2019. 108 с. С. 47–50.
  • Троша Н. В. Мотив збереження історичної памяті в сценарії О. Довженка «Звенигора». Osi?gni?cia naukowe i perspektywy: Mater. I Mi?dz. Konf. Nauk.-Prakt. /Pod red. M.Andrzejewskiego. – Wroc?aw: Nowa nauka, 2019. – 112s. – Р. 28–30.
  1. Результати наукових пошуків презентовано на наукових міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах:

Новиков А. О.

  • І Міжнародна науково-практична конференція «Научные достижения и перспективы», Польща, м. Вроцлав, 31 травня 2019 р.

Троша Н. В.:

  • VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Лідерство – фундаментальний інструмент комунікацій: європейський діалог» у рамках проекту «Школа студентських ініціатив» (14–16 вересня 2018 р., м. Глухів);
  • VІІІ Міжнародна інтернет-конференція молодих учених і студентів «Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук» (6 грудня 2018 р., м. Глухів).
  • IІI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні тенденції розвитку освіти, науки та технологій», м. Бахмут, 16-17 травня 2019 р.;
  • І Міжнародна науково-практична конференція «Научные достижения и перспективы», Польща, м. Вроцлав, 31 травня 2019 р.

Привалова С. П.

  • Міжнародна наукова конференція «Актуальні наукові дослідження у сучасному світі», м. Переяслав-Хмельницький, 26-27 листопада 2018 р.;
  • Міжнародна наукова конференція «Філологічні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень», м. Львів, 7-8 грудня 2018 р.;
  • Міжнародна наукова конференція «Актуальні наукові дослідження у сучасному світі», м. Переяслав-Хмельницький, 26-27 лютого 2019 р.;
  • Міжнародна науково-практична конференція «Оноре де Бальзак: грані, інтерпретація, Україна», м. Бердичів,16-17 травня 2019 року;
  • Міжнародна наукова конференція «Актуальні наукові дослідження у сучасному світі», м. Переяслав-Хмельницький, 26-27 травня 2019 р.

Цінько С. В.:

  • VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Лідерство – фундаментальний інструмент комунікацій: європейський діалог» у рамках проекту «Школа студентських ініціатив» (14–16 вересня 2018 р., м. Глухів);
  • VІІІ Міжнародна інтернет-конференція молодих учених і студентів «Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук» (6 грудня 2018 р., м. Глухів).
  1. Результати наукових пошуків презентовано на загальнодержавних наукових конференціях, симпозіумах, семінарах:

Новиков А. О.

  • Всеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», 20-21 лютого 2019 р.

Троша Н. В.:

  • Всеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», 20-21 лютого 2019 р.;
  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика», 20 лютого 2019 р.

Привалова С. П.

  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Шості Бугайківські читання», м. Ніжин, 27–28 вересня 2018 р.;
  • III Всеукраїнська науково-методична конференція «Особистісно-професійна компетентність педагога:теорія і практика», м. Суми, 20 лютого 2019 р.;
  • Всеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», м.Глухів, 20-21 лютого 2019 р.;
  • Всеукраїнська краєзнавча науково-практична конференція «Пантелеймон Куліш як національно-духовний феномен: аспекти сучасного наукового осмислення», м. Суми, 20-21 березня 2019 р.;
  • Всеукраїнська науково-практична конференція «VІІ Волошинські читання: Шкільна мовно-літературна освіта: традиції і новаторство», м. Київ, 17 травня 2019 р.

Цінько С. В.:

  • Всеукраїнськастудентськанауково-практична інтернет-конференція «Сучаснітенденції та перспективимовно-літературноїосвіти в Україні», 20-21 лютого 2019 р.;
  • Х Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Мова й література у проекції різних наукових парадигм», 17 квітня 2019 р.,  ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м.Старобільськ).
  1. Результати наукових пошуків презентовано на регіональних наукових конференціях, симпозіумах, семінарах у м. Глухові:

Новиков А. О.

  • звітна науково-практична конференція викладачів «Нова українська школа і підготовка педагога», 21-22 лютого 2019 р.

Троша Н. В.:

  • звітна науково-практична конференція викладачів «Нова українська школа і підготовка педагога», 21-22 лютого 2019 р.;
  • Регіональний науково-практичний семінар «Олександр Довженко як студент Глухівського педагогічного інституту, педагог, письменник, художник, кінорежисер», 22 травня 2019 р.

Цінько С. В.:

  • Регіональна науково-практична конференція «Гендерні студії», 25 квітня 2019 року, Глухівський національний педагогічний університет мені Олександра Довженка.
  1. Результати наукових пошуків студентів презентовано на наукових конференціях різних рівнів:
  • VІІІ Міжнародна інтернет-конференція молодих учених і студентів «Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук», яка відбулася 4–6 грудня 2018 р.: Бойко А., Соленик К., Бережна Ю., Мартинюк Х., Демченко Л., Хижняк М., Грищенко А., Гаранжа О., Путій І., Сидень А.;
  • Х Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Мова й література у проекції різних наукових парадигм», 17 квітня 2019 р., ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (м.Старобільськ): Соленик К. Р.;
  • Всеукраїнська студентська науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», 20-21 лютого 2019 р.: Демченко Л., Хижняк М., Грищенко А., Гаранжа О., І. Путій, А. Сидень;
  • звітна науково-практична конференція молодих учених та студентів «Актуальні проблеми сучасної науки і наукових досліджень», 23-24 квітня 2019 р.: Демченко Л., Хижняк М., Грищенко А., Гаранжа О., Соленик К., Бойко А., І. Путій, А. Сидень;
  • IІI Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні тенденції розвитку освіти, науки та технологій», м. Бахмут, 16-17 травня 2019 р.: Грищенко А., Гаранжа О., І. Путій;
  • II Міжнародна студентська науково-технічна конференція, м. Тернопіль, 25-26 квітня 2019: І. Путій;
  • науково-методичний семінар «Олександр Довженко – випускник Глухівського учительського інституту, педагог, письменник, художник, кінорежисер»: Чайка К., Сидень А.

 

  1. Упродовж зазначеного періоду здійснювалося керівництво студентськими публікаціями:

Науковий керівник: доктор. філол. н., професор Новиков А. О.:

  • Безкровна А. Образ українського козацтва в літературній творчості Олександра Довженка // Перші Данилівські читання: збірник тез доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, присвяченої актуальним питанням викладання літератури та мови, 22 листопада 2018 року / упорядн. Ю. І. Бондаренко, Н. М. Голуб, А. І. Бондаренко, С. В. Цінько. Всеукраїнська науково-практична конференція «Перші Данилівські читання»: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2018. - 237 с. - С.130-132.
  • Безкровна А. Українське козацтво в художній свідомості Олександра Довженка (На матеріалі «Щоденникових записів») // Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук : матеріали VІІІ Міжнародної інтернет-конференції молодих учених і студентів, 4-6 грудня 2018 року. / відп. за випуск Вишник О. О. – Глухів, 2018. 419 с. - С.118–122.

Науковий керівник: канд. філол. н. Троша Н. В.:

  • ХижнякМ. Світоглядно-естетичні пріоритети творчої спадщини Олександра Довженка. Науковий потенціал дослідника: філологічні та методичні пошуки: зб. наукових праць викладачів і студентів [випуск 7] / відп. редактор В. А. Каліш. Суми: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство «Фабрика друку», 2019. 332 с. С. 193–197.
  • Гаранжа О. Концепт «земля» в художній інтерпретації О. Довженка // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні тенденції розвитку освіти, науки та технологій» (м. Бахмут, 16–17 травня 2019 р.): у 2-х т. Т. 1. Бахмут: ННППІ УІПА, 2019. 108 с. С. 57–60.
  • Грищенко А.С. «Художня репрезентація концепту «Україна» в літературній творчості О. Довженка» // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні тенденції розвитку освіти, науки та технологій» (м. Бахмут, 16–17 травня 2019 р.): у 2-х т. Т. 1. Бахмут: ННППІ УІПА, 2019. 108с. С. 61–65.

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.:

  • Путій І. А. Трагічна доля українського народу у Другій світовій війні у творчості О.Довженка // Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук : матеріали VІІІ Міжнародної інтернет-конференції молодих учених і студентів, 4-6 грудня 2018 року. / відп. за випуск Вишник О. О. – Глухів, 2018. ? 419 с. - С. 178-179;
  • Сидень А. В. Національні характери у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка // Глухівські наукові читання – 2018. Актуальні питання суспільних та гуманітарних наук : матеріали VІІІ Міжнародної інтернет-конференції молодих учених і студентів, 4-6 грудня 2018 року. / відп. за випуск Вишник О. О. – Глухів, 2018. 419 с. - С. 184-185;
  • Путій І. Тема II Світової війни у творчості О. Довженка // Перші Данилівські читання: збірник тез доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, присвяченої актуальним питанням викладання літератури та мови, 22 листопада 2018 року / упорядн. Ю. І. Бондаренко, Н. М. Голуб, А. І. Бондаренко, С. В. Цінько. Всеукраїнська науково-практична конференція «Перші Данилівські читання»: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2018. - 237 с. - С. 88-90;
  • Сидень А. Проблеми національної психології у кіноповістях О.Довженка // Перші Данилівські читання: збірник тез доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, присвяченої актуальним питанням викладання літератури та мови, 22 листопада 2018 року / упорядн. Ю. І. Бондаренко, Н. М. Голуб, А. І. Бондаренко, С. В. Цінько. Всеукраїнська науково-практична конференція «Перші Данилівські читання»: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2018. - 237 с. - С.100-102;
  • Путій І. А. II Світова війна у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» // Матеріали II Міжнародної студентської науково-технічної конференції / Тернопіль: Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя (м. Тернопіль, 25-26 квітня 2019. – 403 с. – С. 309-310.

 

  1. Члени лабораторії брали участь в організації та проведенні наукових заходів:
  • усеукраїнської студентської науково-практичної інтернет-конференції «Сучасні тенденції та перспективи мовно-літературної освіти в Україні», 20-21.02.19 р.;

-    міжрегіонального семінару «Актуальні проблеми дослідження говірок у контексті сучасної мовної ситуації в Україні», 11–12 квітня 2019 року.

  1. Здійснювалося керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком «Довженкознавці» (Троша Н. В.).
  1. Підготовлені до захисту дипломні роботи за cпeцiaльнicтю 014 Ceрeдня оcвiтa, предметною cпeцiaльнicтю 014.01 Ceрeдня оcвiтa (Укрaїнcькa мовa i лiтeрaтурa):

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Цінько С. В.

  • Бойко А. Ю., 21-У гр.: «Прикмeтники в iдiоcтилi Олeкcaндрa Довжeнкa: типологiя, ceмaнтикa, cтилicтичнa роль»;
  • Соленік К. Р.: «Структурнi типи присудкiв у творчому доробку Олексaндрa Довженкa»;

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.:

  • Сидень А. В., 43-У гр.: «Проблеми національної психології у кіноповістях О. Довженка».

Науковий керівник: канд. філол. н. Троша Н. В.:

  • Хижняк М., 21-У гр.: «Домінантні вектори й тенденції літературної творчості О. Довженка».

 

  1. Здійснювалося керівництво магістерськими роботами за cпeцiaльнicтю 014 Ceрeдня оcвiтa, предметною cпeцiaльнicтю 014.01 Ceрeдня оcвiтa (Укрaїнcькa мовa i лiтeрaтурa):

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Новиков А. О.:

  • Безкровна А., 61-У гр., «Образ українського козацтва в літературній творчості Олександра Довженка».

Науковий керівник: канд. пед. н., доц. Привалова С. П.:

  • Путій І.А., 40-61-У гр.: «Тема Другої світової війни у творчості О. Довженка».

Науковий керівник: канд. філол. н., ст. викл. Троша Н. В.:

  • Гаранжа О., 61-У гр.: «Концептуальність образу землі в художній інтерпретації О. Довженка»;
  • Грищенко А., 61-У гр.: «Художня репрезентація концептів УКРАЇНА й УКРАЇНЦІ у літературній творчості О.Довженка».

Наукові здобутки НДЛ довженкознавства

  1. Колективна монографія:
  1. Навчальний посібник:
  • Вивчення творчості Олександра Довженка в школі / А. О. Новиков, В. Й. Гриневич, С. П. Привалова, С. О. Максимчук-Макаренко, Н. В. Троша ; за ред. проф. А. О. Новикова. – Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 144 с.
  1. Статті у фахових виданнях:
  • Новиков А. Концепти «добро» і «зло» в художньому світі Олександра Довженка / Анатолій Новиков // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : збірник наукових праць / за ред. О.С. Філатової. – № 2 (16). – жовтень, – С. 197–202.
  • Новиков А. О. Образ України в творчій спадщині Олександра Довженка / А. Новиков // Наукові записки : зб. наук. праць. – Кіровоград : РВВКДПУ ім. В. Винниченка. Серія «Філологічні науки», 2013. – Вип. 114. – С. 247–253.
  • Троша Н. В. Українське козацтво в художньому осмисленні О. Довженка / Н. В. Троша // Вісник Запорізького національного університету : збірник наукових праць. Філологічні науки. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2012. – № 3. – С. 308–313.
  • Троша Н. В. Мотив збереження історичної пам’яті у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» / Н. В. Троша // Філологічні трактати. – 2012. – № 4. – Т. 4. – С. 156–161.
  • Троша Н. В. Рецепция Гоголя в творчестве Александра Довженко / Н. В. Троша // Филологические науки. Вопросы теории и практики. – 2013. – № 7 (25). – Ч. 1. – С. 194–197.
  • Троша Н. В. Літературна спадщина О. Довженка як вияв національної ідентичності й джерело виховання патріотизму / Н. В. Троша // Філологічні трактати. – 2013. – Том 5, №  4. – С. 101–106.
  • Троша Н. В. Драматургічна творчість Олександра Довженка: ідейне спрямування / Н. В. Троша // Філологічні трактати. – 2014. – Том 6, № 1’2014. – С. 32–38.
  • Троша Н. В. Концепт української історії в «Щоденнику» Олександра Довженка / Н.В. Троша // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Літературознавство / За ред. проф. М. П. Ткачука. – Вип. 40. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – С. 289–300.
  • Троша Н. В. Концепт історії через призму літературної творчості О. Довженка/ Н. В. Троша // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : «Філологія». – 2014. – № 8, том 2. – С. 45–48.
  • Троша Н.В. Шевченківські традиції у художньому дискурсі літературної творчості Олександра Довженка / Н. В. Троша // Філологічні трактати. – 2015. – Т. 7, №  4. – С. 159–167.
  • Троша Н.В. Концепт історії як важливий чинник формування ідейно-тематичного діапазону літературної творчості Олександра Довженка / Н.В.Троша // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. – 2016. – № 2 – С. 67–73.
  1. Збірники наукових праць:
  1. Додаткові публікації:

- Троша Н. В. Гоголівські традиції в літературній творчості
Олександра Довженка / Н. В. Троша // ХІ Гоголівські читання : зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 1 – 3 квітня 2013 р.) / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2013. – 188 с. – С. 126–132.

- Троша Н. В. Дискурс української історії в щоденникових записах О. Довженка / Н. В. Троша // Філологічні науки. Збірник наукових праць Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. – 2013. – Вип. 14. – С. 53–59.

- Троша Н. В. Ідейне спрямування п’єси Олександра Довженка «Життя в цвіту» / Н. В. Троша // Сучасний вимір філологічних наук : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції : м. Львів, 30 – 31 травня 2014 р. – Львів : ГО «Наукова філологічна організація “ЛОГОС”», 2014. – У 2-х частинах. – Ч. ІІ. – 116 с. – С. 25–29.

- Троша Н. В. Інтертекстуальні виміри творчості О. Довженка / Н. В. Троша // Сучасна філологія : актуальні наукові проблеми та шляхи вирішення : Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 13 – 14 червня 2014 року. – Одеса : Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2014. – 104 с. – С. 37–42.

- Троша Н. В. Українська історія як джерело літературної творчості Олександра Довженка / Н. В. Троша // Актуальні проблеми філологічної науки : сучасні наукові дискусії. – Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2017. – 140 с. – С. 17–23.